♥мАлінка♥, 32 - 12 февраля 2009 19:09

[COLOR=brown][FONT=Courier]Тук-тук... Дивися, я знову живу, дихаю, борюся, відчуваю... Тук-тук... Ти більше не ранитимеш мене, правда?.. Тук-тук... Глянь, яке я шалене! Не віддавай мене!.. Тук-тук... Зі мною не вміють поводитися, всі чужі! Я ж твоє, навіщо ти мене заміняєш іншими подобами?.. Тук-тук... Невже камінь кращий за чуттєву грудочку? А бачиш, я все ж знову повертаюся до тебе, бо все прощаю та сумую... А ти сумуєш, коли я не відповідаю?.. Тук-тук... Принаймні, кричиш голосно, звеш мене... Ось я, ось! Чому ж ти знову віддаєш мене в ці холодні руки, які стискають так, що я витікаю крізь пальці кров*ю?.. Тук-тук... Я ж все одно до тебе повернуся, бо люблю, насправді ЛЮБЛЮ лише тебе, а ти... Ти ж не змусиш мене відчувати щось інше... Прислухайся до МОЇХ слів... До мого ледь чутного крику.. Хоча я кричу на всю міць... Просто сил майже не лишилося... Відчуй мене - матимеш бажане... Тук...[/FONT][/COLOR]

• 
• 
•